Міжзірний мандрівник

Де батьківщина, де твоя, скажи!
Якої син планети чи комети,
Які твій лет міжсвітній має мети,
Де перед мандрами давніш ти жив?

Міжзірний волокито та бродяго,
В безкраю безвість пущений в крутіж,
Сліпучий, ярий спижу, що гориш
На вежі світу полум'яним стягом.

Незбагнений в рахунку астрономів,
Уроджений в височині німій,
Навіщо в низині шукаєш дому,     |
На власнім гробі кам'яна статує? | (2)

Поете, не журись. Упадок мій
Жар мого серця від зими врятує!

Поділитись сторінкою: