Смуток

Є тиша мудрої задуми
І недосягнутих світів...
Є тиша радості і суму,
Є тиша вічності і снів...

Але є тиша найтихіша...
Найглибша тиша - тиша тиш -
Породжена громами тиша
Німих солдатських кладовищ...

Гадаєш, цвинтар це та й годі.
А під землею цілий світ -
Світ недоспіваних мелодій,
Світ недокреслених орбіт...

Нові міста неповторимі
Із незбудованих будов.
Картини геніїв незримі
І недолюблена любов...

Усе, що в душах променилось,
Жило можливістю в руках,
Не втілилось і не здійснилось,
Перетворилось в марний прах...

Поділитись сторінкою: