| |
Хто тебе каніфолить, вже неважно,
Розквітають квіти, а між нами все пропало...
Подивись, я п'яний з пациками під гітару
Заспіваю пісню та розлию біль в стакани...
Кохання помирає завжди так геометрично,
Ми рухаємось далі, але вже асиметрично.
Так тобі не личать сльози на обличчі,
Коли буде пізно, згадаєш цю пісню...
Приспів:
І я знову ведусь на знущання,
Твої губи так просять прощальний...
Та не буде буде вже більше кохання,
Ти назавжди залишишся тайною...
Будь моєю тайною, якщо чекаєш мене...
Будь моєю тайною, якщо чекає небо...
І сльози на віях висихають...
Більше закоханими очами не дивись на мене...
Не дивись на мене...
Я підійду так близько до твоїх дверей,
Мене чекають сльози найрідніших людей.
Чому ж тоді я в погляді просто мішень?..
Чому ж тоді не скажеш, що все буде окей?..
Не вистачає кисню казати слова,
І моєю ти тайною будеш до тла.
Душа закута в вузол із твоїх долонь,
Тобі дарую пісню за все, що було!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
