| |
Я - залізнична колія,
І це наче гармонія,
Коли по мені їдуть
Різні вантажі, коли
Вони так швидко,
А я мов на межі...
Мій настрій - меланхолія,
Але кому до цього діло?..
Відчую гуркіт своїм тілом
Без жодних привітань,
Бо я - залізнична колія...
Приспів:
Як холодно - то мете вночі,
Як спека - то стою без води,
Не говори про почуття,
Бо я - залізнична колія!..
Самотня я у натовпі,
Я наче дія без мети,
Не говори про почуття,
Бо відчуваю, що
Давно закохана...
Птах летить у небо,
Бо то його потреба,
Вітер гуляє степом,
Пишучи портрети...
Десь творять поети,
Вибираючи сюжети,
А хтось просто
Лежить у траві
І не хоче нікуди йти...
Люди геть не знають,
Як дні мої минають,
І зустрічі й розлуки
Моє серце обпікають...
Я у них питаю -
Не відповідають...
Я буду служить їм,
Поки вони так
Відчайдушно кохають...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
