|
Стою на місці і крок мій
Вростає в бетонні полотна.
Давно не розумію, що таке рух
І яка на смак свобода?..
Сотні раз змінювала точки зору,
Заколисана ваганнями...
Тільки тінь моя лежить на землі
І квітне трояндами...
Стою на місці, навколо все тисне.
Голова іде кругом...
І я точно розумію, що таке
Стан перманентної напруги...
Сотні раз змінювала правила гри,
І це єдине, що змінилось...
Тихо тінь моя читає вірші
Про втрачені можливості...
Приспів:
Наче вітер надій лине,
Але не рухає з місця мене...
Наче вітер надій вабить...
Коли торкається серця - болить...
Болить... Болить... Болить... | (8)
Стою на місці, навколо все тисне.
Голова іде кругом...
І я точно розумію, що таке
Стан перманентної напруги...
Сотні раз змінювала правила гри,
І це єдине, що змінилось...
Тихо тінь моя читає вірші
Про втрачені можливості...
Приспів.
Стою на місці, приречена,
Не розумію...
Стоні раз, сотні слів,
Запізно, зарано...
Тільки зараз... Тільки зараз...
Інше - омана...
В нас залишилось тільки зараз...
В нас залишилось тільки зараз...
Болить... Болить... Болить... | (6) Поділитись сторінкою:
| |