| |
Тоді, на початку, все було на двох,
Життя і повітря, і зорі, і час,
Попереду нашим - тоді було все,
І ми одне тіло, і цілий світ наш!
І ще в нас було, щось своє незбагненне,
Таке особисте і дуже взаємне
Таке, що здавалося вічним назавжди,
У щасті своєму погрузли шалено!
Приспів:
Післясмак поцілунку медово-хмільний,
Він буває жаданий, а буває гіркий!
Післясмак поцілунку - відбиток на серці,
Він солодким дурманить, а буває нестерпним!
Тоді на початку, як хміль від шампана,
Ми впились коханням, були одним тілом,
На все ми дивились лише крізь рожеве,
В якомусь моменті воно розлетілось,
Ми вхід зачинили для всього не свого,
Бо мали аж надмір, нам не бракувало,
Все, що від кохання, а де воно зараз?
Чи десь розгубили, чи в нас його вкрали?
Приспів.
Тоді вечорами, десь під ліхтарями,
Як пристрасні ягоди, стиглоï ночі,
Ми щастя впіймали, і ним оп'яніли,
У дивному стані, вогонь "очі-в-очі"!
І креслили руки, якісь візерунки,
Тіла розімліли, кохання ковтками,
Чи геть збожеволіли? ні! це кохання!
І ніжилось серце, впивались губами!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
