Ти не плач, матусю, за мною

Ти не плач, найрідніша матусю,
Розлучила з тобою війна,
Я лелекою знову вернуся
У наш дім, як розквітне весна.

Покажу я тобі половинку,
Лелечиху свою дорогу,
Ти ж хотіла діждати невістку,
Але син твій пішов на війну.

Ми завжди будем поряд з тобою
У гнізді на вцілілім даху,
Хоч будинок, розбитий війною,
Я назад вже ніяк не верну.

Ти пробач за недоспані ночі
Й передчасну твою сивину.
Чуєш, бусол із даху клекоче? –
Це твій син повертає весну.

Розцвіте уціліла ще вишня,
І калина, що скраю в садку...
Ти не плач, моя мамо, так вийшло...
Я ось тут у гнізді на даху.

Ти не плач, моя мамо, так вийшло...
Я ось тут, у гнізді на даху.
Розцвіте Україна, мов вишня,
І калина, що скраю в садку...

Поділитись сторінкою: