Срібні олені

Вкрито снігом мохи і льодами Юкон,
Іній вибілив сосни зелені.
По слідах вожаків, за канадський кордон
Йдуть по берегу срібні олені.

Сонце низько висить, у повітрі зрідка
Пролітають дрібненькі сніжинки.
Олениха іде і веде малюка,
В тиші кроки відлунюють дзвінко.

Затонкий іще лід... І вовки звідусіль
На сріблястого можуть чигати.
Шлях далекий лежить, у дві тисячі миль,
До Канади з холодного штату.

Там є корм, і вітри не лютують щодня
В тихій хащі зимового дому.
А у тундрі лиш сніг - і рогата рідня,
Поспішаючи, тоне у ньому.

Догоряє зоря - і не гасне ніяк,
На оленях сріблішає іній.
Гордо хутром блистить в авангарді вожак,
Від полярного сяйва аж синій.

А за ним молодняк все скорочує шлях -
І густішають сосни зелені.
Вже лісами ідуть по канадських снігах
За вожатими срібні олені.

Поділитись сторінкою: