|
Заблукало моє щастя, заблукало,
Не моя вина у тім, що покохала,
Покохала очі сірі, мов тумани,
Присягався, що моїм навіки стане.
Та не сталось, як гадалось, як хотілось,
І чи був насправді ти, чи лиш наснилось,
Бо не знаю, де шукать ті очі сірі,
Вірю інколи я в диво, і не вірю...
Приспів:
Буде щастя в мене! Буде світла доля!
Над нами завжди буде Божа парасоля!
Ти - мій коханий! Я завжди твоя!
На сотню років ти - любов моя!
У своїх чарівних мріях я літала,
А любов у серці ніжно розквітала,
І мені хотілось вірити у диво,
Відчувати, що кохана і щаслива!
Засинать щоночі у твоїх обіймах,
Відчувать плече твоє надійне,
Та його я марно кликала й гукала,
Не почув і не прийшов, а я чекала...
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |