Сумний святий вечір

Сумний святий вечір
В сорок шостім році.*
По всій нашій Україні
Плач на кожнім кроці.

Сіли до вечері
Мати з діточками
Замість мали вечеряти
Облились сльозами.

"Мамо де наш тато", -
Діти ся питають.
- Чому з нами не сідають,
- Чом не вечеряють.

"Тата вороги вбили,
Села попалили.
Ті прокляті яничари,
Руїни лишили".

Там далеко, далеко.
В далекій чужині,
Споминають святий вечір
В нашій славній Україні.

Поділитись сторінкою: