| |
Приспів:
Тут мій дім, козаченьки, |
У біді наша ненька, |
Там, де спів соловейка, |
Україна моя рідненька! | (2)
Втомилася моя земля,
Затихли ріки і моря,
Це точно не твоя вина,
Війна!.. Війна!..
Це мій дім!..
Тут так все знайомо
Від прохожих до рідних стін,
Тут сонце заходить
І усе по своїй осі,
Тут розум холодний,
Тому так сильно прагне змін!
Ми будем боротися, бо
Приспів.
І тут сім'я моя, мій початок,
Де з мечами іде це чадо,
Шоб ночами валити градом,
І згоряти потім в пічах.
Та тебе час розчавить,
Або кулемет і набій звичайний,
Тут дівчата готові воювати,
На тебе навели небувалий страх!
Не колише, що сирена тишу,
Уночі ламає, хто б не прилетів,
Хочу, знала ти, шоб землю не залишу,
Крок зробив, де самий перший у житті!
Приспів.
Хотілось просто подякувати тобі
За те, що все ось так і я
Пишу рядки на колоритний біт.
За те, що дихаю навіть у віхолу,
За твоє сонце, за мою мрію!
За те, що немає безвиході!
На противагу злу,
Лови посмішку з вуст моїх,
Усі відповіді на біт будуть усними,
Ніяк не можу напитись із джерела!
Цей погляд час малював,
Не стерти враз імена!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
