Морфій

Ти стукаєш в скронях моїх,
Вершини гірські
Через сни і до завтра
Без шансів, без болю,
Без тебе, без них
Волосся твоє
Заплетуть чорні айстри...

Я падаю, падаю, падаю,
Падаю в небо...
Я - річка і дно,
Ти - мій берег і радості пірс!
І скільки нам треба грошей,
Щоб сховатись від себе?
Чи нам треба морфій і ліс,
Найдрімучіший ліс?..

Я падаю в небо!..
І скільки нам треба?..
Я падаю в небо!..
І скільки нам треба?..

У снах наших ходять до нас
Ті, кого вже немає,
Ти робиш їм каву,
Я віскі їм ставлю на стіл.
Всі ті, хто родилися в пеклі,
Гуляють по раю...
Для крил моїх світу не стане
Ні голок, ні стріл...

Я падаю в небо!..
Я - річка і дно,
Ти - мій берег і пірс...
І скільки нам треба?..
Чи нам треба морфій і ліс?..
Я падаю в небо!..
І скільки нам треба?..
Я падаю в небо!..
І скільки нам треба?..

Поділитись сторінкою: