Запроси мене на каву

Сніжить...
Зникає місто із радарів...
Нежить...
В кишені маю лише пару
Гривень,
Не стало на маршрутку -
І я пішки бульварами,
Скверами, серед людей
Іду. Ковзаю по тротуару,
Тут ти: холодний ніс,
Із рота пара,
В руках тримаєш благородний
І такий бажаний теплий напій.
Може ти захочеш
Мене пригостити, може...

Приспів:
Запроси мене на каву!..
Я так змерзла, так чекала
Твоїх обійм міцних!..
Запроси мене на каву!.. -
Може це і марна справа
Та не кажи: Ні!

Сніжить...
Місяць обіцяє бути
Лютим...
Куди ідуть усі ці люди?..
Я лиш хотів попити кави...
Серед скверів, бульварів,
Проспектів, алей і машин
Іду. Ковзаю по тротуару,
Тут ти. На фоні музика заграла
І я обпеченим від кави язиком
Кажу розгублено: Привіт!
Може ти захочеш зі мною
Зустрітись?.. Може...

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: