Надлюдина

Що сяє в пітьмі? Очі ясні?
Чи може спалах?
Хто руку мені подав тоді,
Коли я впала?
Ти — надлюдина з моїх снів,
Геніальні та прості твої рухи,
Твій слід досконалий...
Ти добрий, як Бог,
Ти нас обох вів понад шляхом.
Твій мудрий урок — життя ковток,
А, може, плаха...
Ти - надлюдина з моїх снів,
Ти прийшов, прилетів,
Бери все, що хотів! Я чекала...

Приспів:
За що із пекла в рай?..
В нім вогню нема і край!..
В нім усміхнене все і туманно!..
За що із пекла в рай?..
Ковдру хоч діставай,
Як не маєш вогню, мій гуманний!

Ангел — і зблизька...
Стежка вузька наша й не наша...
Крил змаху не чуть,
Та я лечу пристрасті в пащу...
Ти — надлюдина з моїх снів,
В тобі праведний гнів,
А в мені, хоч без слів,
Все повстало!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: