Не телефонуй мені(Я п'ю весну)
| |
Не треба, не телефонуй мені!
Радіохвилі, мов сріблясті рибки,
Губами б'ються в сіру кригу шибки,
Кривавлячи дзеркала крижані.
Приспів:
Твоїх очей холодна голубінь
Не тане - і мені бракує кисню.
Я п'ю весну — тремтячу, ніжну, пізню,
Що до рядка присвячена Тобі.
Що в тих словах, коли вони пусті?
Ще діє наших зустрічей отрута,
Щебече пам'ять щиро і розкуто —
Та вже збира данину самоті.
Приспів.
І зводить мури, прихистку шука
Від повені цієї, від задухи...
Летять на скло холодні білі мухи,
Мішаючись із хвилями дзвінка.
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
|
Ключові слова: Не телефонуй мені, Я п'ю весну, Лариса Вировець, Люцина Хворост Джерело: Вировець Лариса. Якби: Поезії. - Харків, 2006. Примітки: Аранжування Валерія Чуйкова. Звукозапис Юрія Овчаренка.
Пісню ввів: Євген 22.09.2017
Відредаґовано: 25.09.2017
Переглядів: 600
×
Повідомлення 1
 |
Пісні Сайт постійно оновлюється. Щоб нічого не прогавити, підпишіться на нашу сторінку >>>
|
|
На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного файла :(
|
|
