Не телефонуй мені

Не треба, не телефонуй мені!
Радіохвилі, мов сріблясті рибки,
Губами б'ються в сіру кригу шибки,
Кривавлячи дзеркала крижані.

Приспів:
Твоїх очей холодна голубінь
Не тане - і мені бракує кисню.
Я п'ю весну — тремтячу, ніжну, пізню,
Що до рядка присвячена Тобі.

Що в тих словах, коли вони пусті?
Ще діє наших зустрічей отрута,
Щебече пам'ять щиро і розкуто —
Та вже збира данину самоті.

Приспів.

І зводить мури, прихистку шука
Від повені цієї, від задухи...
Летять на скло холодні білі мухи,
Мішаючись із хвилями дзвінка.

Приспів.

Поділитись сторінкою: