Знову їду в село

Знову їду в село, покидаю це місто,
Ось і хата мене зустрічає з доріг,
Де наділа калина червоне намисто
І тепло стелить мій отчий поріг.
Пахне радістю двір і настоями м'яти,
В'яжуть килим зелені в'юнкі спориші,
І сльозинку згубила схвильована мати,
Ворухнулись тривоги у мене в душі...

Приспів:
Мамо, голубонько мила,
Як ти живеш тут сама?..
Тане, як сніг, твоя сила,
Бачу, здоров'я нема...
Може, поїдеш до мене?.. -
Буду тебе доглядать,
Ти ж віддала мені, нене,
Всю доброту й благодать!

Пригощає мене заклопотана мати
Пиріжками та з печі гарячим борщем,
І сивини її, наче болі і втрати,
І не можна згасити у грудях мій щем.
А колись ти мене у любистку купала,
Дарувала і ласку. і ніжне тепло...
Світла згадка, як зірка, у серце упала
І я знов запитав, що на душу лягло...

Приспів.

Поділитись сторінкою: