Зламані

Очі кольору дощу
Більше сліз не плачуть,
Між люблю та не люблю
Загубилася вдача...

Приспів:
Знову і знову дощі,
Брудні калюжі...
Прошу, не згадуй, мовчи...
Ми вже не друзі...
Зламані навпіл ключі,
Серце не чує душі...

Очі кольору вогню
І палає місто,
Досить гратися у війну,
Вона зла й не чиста...

Приспів.

Речитатив:
Благословляю ті сліди,
Благословляю ті дороги,
Що привели мене сюди –
В мистецтва зоряні чертоги!
Тут сьоме небо, верх бажань,
Мета духовної жадоби,
Причина слізних уповань –
Сам бог і всі близькі особи.
(Ліна Костенко)

Приспів.

Поділитись сторінкою: