Думки після бою

Навіть не думав ставати героєм
Трохи живішим за Цоя,
З роти лишилось із другом нас двоє
Після останнього бою...
Котиться світ, оповитий імлою,
Котиться сторч головою,
Мусимо битися ми із ордою
В цій наймерзеннішій з воєн...

Приспів:
Небо над нами гуркоче грозою
І поливає бідою,
"Смерчі" і "Гради" – віднині це зброя,
"Бук" – то не пара з вербою.
Боже, як хочеться миру з собою,
Я вже наївся війною,
Дай мені сили із долею злою
Вистояти у двобої!

Зовсім не хочу зробити вдовою
І залишити самою ту,
Що затьмарила б легко красою
Давню Гомерову Трою...
Біль проливаю скупою сльозою,
Мрію - босоніж росою
Ще пробіжуся додому з тобою,
Гарною і молодою!..

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: