Мати й досі сина жде

Мати й досі сина жде.
Хоч сама пішла в світи...
Скільки б часу не пройде,
- Не забудемо війни!

Приспів:
Війна спалила села і міста,
Заплакав журавель, прилетів.
Не повернувся юний солдат,
Він так любив, він жити хотів!..

Там у полі, за селом
Мовчки тополі стоять.
Спить в могилі вічним сном
Молодесенький солдат...
Війна лишила горе, рани, біль,
Осиротілих вдов, матерів.
За що забрала юне життя?
Він так любив, він жити хотів...

Вже покрила сивина
Тих, хто поки ще живі...
Будь, ти проклята війна!
- Кажуть наші матері

Приспів.

Війна лишила горе, рани, біль,
Осиротілих вдів, матерів.
За що забрала юне життя?
Він так любив, він жити хотів...

Поділитись сторінкою: