Ізіда

Ти приходиш тоді, коли я іще сплю
І приносиш мені половину себе,
Я кидаю її у родючу ріллю -
І вона проростає до самих небес.
Я збираю плоди – золотий урожай,
Данину запашних виноградних садів
Батьківщину свою ти завжди поважай,
Люби свій дім!

Приспів:
А море, як море, на землі,
А небо, як небо, у воді,
А сонце, як сонце, лиш для тих,
Хто любить дощі і мокрий сніг.
А море, як море, для людей,
А небо, як небо, без дверей,
А серце, як серце, лиш для тих,
Хто з роду не чув дитячий сміх.

Та навіщо мені половина тебе?
Без остачі тебе я бажаю усю,
Я збагнув не одразу, а тільки тепер,
Ти вмістила в собі дивовижну красу,
Без якої мені не прожити і дня,
Хай там, навіть, якби я безмежно схотів,
Ти русалка моя,
Ти богиня моя весняних днів!

Приспів.

Поділитись сторінкою: