Оберіг

Облітає листя у кленовім парку,
Осінь вже турбує, сіється дощем.
Від бабусі пам'ять взяв колись на згадку
Оберіг, що довго зберігав мене.
Повели стежини у життя доросле,
Бачив я і радість, бачив і журбу.
І в тяжку хвилину знав, що найдорожче,
Оберіг бабусин, відведе біду.

Приспів:
Оберіг на щастя, оберіг на долю,
Скільки ми з тобою разом пройшли.
Оберіг удачі, оберіг любові,
Ти до рідних доріг поверни.

Вже весна буяє у кленовім парку,
Соловей заводить пісню знов свою.
Я везу додому те, що брав на згадку,
Оберіг бабусин, те, що бережу.
Я їй дуже вдячний за її турботу,
За молитву щиру, за святі слова.
І вклонюся низько я її порогу,
Де колись на щастя оберіг дала.

Приспів.

Поділитись сторінкою: