Село, моє село

Десь там удалині
Село моє згубилось.
До житньої стерні
Краєчком притулилось.
Шлях сивий забілів.
Вертаюся до себе.
До совісті хрестів,
Що моляться на небо.

Приспів:
Село, моє село,
Барвінком перевите,
В мені твоє тепло,
Пахучі первоцвіти.
Куди б життя вело –
Від сходу і до прощі –
А ти, моє село,
Як мати – найдорожче.

Десь там удалині
Село моє зоріє.
У крайньому вікні
Чекання вогник мріє.
Навшпиньки підійду,
Постукаю до хати,
У долю молоду,
Де виглядала мати...

Приспів.

Десь там удалині
Село моє світає –
На білому коні
День Божий поспішає.
Прокинулось село
Ранковою зорею,
Пов'язане вузлом
Із долею моєю.

Приспів.

Поділитись сторінкою: