На пагорби, на вечір, на вітри...

На пагорби, на вечір, на вітри
Зір посила свій подив і відвертість:
Далеко - жить, далеко – йти з гори
І небо на плечах нести упертих.

Приспів:
Зелений колір всюди молодий,
Зласкавлений промінням стягуватим
О, завтрашнє, спинися і зажди –
Зірву листочок, аби смак не втратить.

Звиса згори сріблястий ланцюжок –
Простерту руку піднеси під нього:
Тече, тече крізь пальці порошок,
Вкрива блакиттю зрошену дорогу.

Приспів.

За обрієм відкрилося мені
Солодке лоно – папороть квітуча,
Літа мені куються голосні
Зозулями на листячку летючім.

Приспів.

Поділитись сторінкою: