|
Не згадати, не відчути -
Серця більше нема,
І назад не озирнутись -
Далі тільки зима,
Не спинитись, не вернутись -
Заборонено вхід,
За хвилину мої сльози
Перетворяться в лід.
Не догнати, не втримати сни,
Що падають вниз,
І уже не переграти те,
Що було колись,
Не піднятись, не зігрітись -
Сніг пече, як вогонь,
Вже ніколи не здолати
Цей холодний полон.
Приспів:
Я буду майже сама...
В серці наполовину
Зітерте ім'я,
Я буду майже сама...
І уже не потрібно
Шукати слова,
Я буду майже сама,
Майже сном, майже тінню,
Сльозою в очах...
Я буду майже сама...
Я буду майже сама...
Я буду майже сама...
Не спинити, не догнати,
Не сказати: "Не йди!"
Час уже не повернути -
Сніг ховає сліди,
Не забути, не змінити
Те, чого не було
І руками не дістати
Це останнє тепло...
Не знайти, не упізнати,
Не спитати: "Чому?.."
Не розбити, не зламати
Ту холодну стіну,
Не залишилось нічого,
Тільки біла пітьма,
Доки поруч буде холод,
Я не буду одна!..
Приспів. (2) Поділитись сторінкою:
| |