Бабине літо

Ведуть до долі не манівці,
Хто з краю поля, а хто в кінці,
Та в баби літо, цвіте вона,
Бо баба з дідом, а не одна!

Приспів:
Ой, бабо, бабо, вже стільки літ,
Немов кульбаба, веселий дід,
Та що ті роки і сивина,
Дідок нівроку як і вона!

У них весілля ще й золоте,
Яке ж ви зілля, скажіть, п'єте,
Щоб мати силу й не знати скрут,
Найкраще зілля - любов і труд.

Приспів.

Ведуть до долі не манівці,
Хто з краю поля, а хто в кінці,
Та в баби літо, цвіте вона,
Бо баба з дідом, а не одна!

Приспів.

Поділитись сторінкою: