Небо

Пам'ятай, що над нами є небо!

Коли згубила тебе любов
Й перед очима лише асфальт
І під ногами одні щурі —
Зведи-но очі, поглянь, вгорі
Над нами небо! Над нами небо!
Над нами небо! Небо! Небо!

Коли тобі виливає день
Нові помиї старих ідей,
Коли тебе огортає ніч
Похмурим чадом згорілих свіч -
Згадай-но, хто тобі шле до ніг
З німої пустки античний сніг,
Згадай-но, ти ще не зовсім звір,
Зведи-но очі до Божих зір!
Над нами небо! Над нами небо!
Над нами небо! Небо! Небо!

Так починається віра в себе
Так омивається порох сірий.
Я вже нічого не хочу, тільки
В тебе вселити краплину віри.
Я вже нічого не хочу, тільки
Кожного ранку бачити небо,
Бачити вранці, як сходить сонце,
Знати про те, що є Хтось понад нами!
Над нами небо! Над нами небо!
Над нами небо! Небо! Небо!
Над нами небо! Над нами небо!
Над нами небо! Небо! Небо!

Поділитись сторінкою: