| |
Я пережив чимало та вперше в жалю,
Бо вперше пролунало моє "не люблю",
Як постріл пролунало для тебе моє "не люблю"...
Я думав, ти - чарівна, ти майже свята,
Я думав, ти - царівна моя золота.
Я гірко помилявся:
Ти зовсім, ти зовсім не та...
Ти не та... Ти не та... Ти не та...
Ти не та... Ти не та... Ти не та...
Я думав, що з тобою біда - не біда,
Я думав, що ти - доля моя молода.
Я гірко помилявся:
Ти зовсім, ти зовсім не та...
Я думав, ти - лебідка що в небо літа,
Я думав, що ти - квітка, яка розквіта.
Я гірко помилявся:
Ти зовсім, ти зовсім не та...
Ти не та... Ти не та... Ти не та...
Ти не та... Ти не та... Ти не та...
Як постріл пролунало "не люблю!"
Пробач мене, молю тебе, молю!
Ти не та... Ти не та... Ти не та...
Ти не та... Ти не та... Ти не та...
Ти думала, я граю, як ти, свою роль,
Ти думала, що я - твій останній герой.
Ти гірко помилась:
Я зовсім, я зовсім не той.
Я думав, ти - чарівна, ти майже свята,
Я думав, ти - царівна моя золота.
Я гірко помилявся:
Ти зовсім, ти зовсім не та...
Ти не та... Ти не та... Ти не та...
Ти не та... Ти не та... Ти не та...
Як постріл пролунало "не люблю!"
Пробач мене, молю тебе, молю!
Ти не та... Ти не та... Ти не та...
Ти не та... Ти не та... Ти не та...
Ти не та... Ти не та... Поділитись сторінкою: 
| |
