Дощ

Стало мало світла за вікном,
На горі зібрались хмари
Чорні від своїх печалей й втом.
Та недовго в небі бути їм.
Не сумуй разом із ними,
Все мине як тільки хлине дощ.

Приспів:
Лиє дощ, змиє все
Хай вода собі несе.
Не зважай, відпускай і не тримай.
Час губить нас, хай хоч раз
Все буде знов як в перший раз,
Тож давай, відпускай і не тримай.

Знали ми немало днів складних,
Задуху і спеку знали,
Брудним пилом припадали ми.
Все що нам життя псувало в них,
З дня у день в собі несли ми
І чекали поки хлине дощ.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: