Чекаю

Вода така бездумна і блакитна,
На дворі вересень, а небо, наче в квітні.
Пожовкли спогади, зів'яли давні мрії
І всі бажання, як одне, вмить згоріли.

Приспів:
Чекаю! Чекаю!
Чекаю: кого? не знаю.
Чекаю! Чекаю!
Чекаю, бо так бажаю.

Четвертий день думки дощу чекають,
Не п'ють, не сплять, не плачуть, не співають,
У них, мабуть, обітниця мовчання:
Що робить з нами кляте це чекання?

Приспів.

Летять птахи - чи з дому, чи додому?
І розчерком пера знімають втому,
Каміння спить, як спляча королева.
Навколо вартові, сліпі дерева.

Приспів.

Поділитись сторінкою: