Зелений дубочок

Зелений дубочок
На яр похилився,
А син своїй неньці
В ніженьки вклонився.

"Ой час-пора, мати,
Мене оженити:
Прийде нічка темна,
Ні з ким говорити!" -

"Ой на ж тобі, синку,
Рубля золотого,
Купи собі, синку,
Коня вороного.

Купи собі, синку,
Коня вороного,
Постав у станочок,
Говори до нього!" -

"Говорив я нічку,
Говорив другую,
А на третю нічку
Мій кінь не говорить.

А на третю нічку
Мій кінь не говорить,
До сирої землі
Головоньку клонить.

Ой оню мій, коню,
Чого не говориш,
До сирої землі
Головоньку клониш?

Чи я тобі тяжкий,
Чи я тобі важкий,
Чи тяжкая-важка
Золотая зброя?" -

"Ти мені не тяжкий,
Ти мені не важкий,
Не тяжка, не важка
Золотая зброя.

Тяжкі ж мені, важкі
Твої вечорниці,
Твої вечорниці,
Ще й полюбовниці.

Як вечір приходить,
Ти мене сідлаєш,
Ти мене сідлаєш,
На всю ніч рушаєш.

Через поле їдеш -
Та й не попасаєш,
Через річку бредеш -
Та й не напуваєш.

Як на гору їдеш -
Нагайкою краєш,
Як з гори з'їжджаєш -
Ногами стискаєш.

Ногами стискаєш
Та все поспішаєш,
До хати приїдеш,
До стовпа прив'яжеш.

До хати приїдеш,
До стовпа прив'яжеш,
Сам йдеш до дівчини,
Усю ніч просидиш.

Усю ніч просидиш,
До світу гуляєш,
Мене, вороного,
Зовсім забуваєш!"

Поділитись сторінкою: