Де ти, хмелю, зиму зимував

Де ти, хмелю, зиму зимував, що не розпускався?
Де ти, сину, ноч ночував, що не розувався?
— Зимував я, зимовав в лузі на тичині, 
Ночував я, ночував в славної дівчини.
—Нехороше, синку, робиш, що по ночі ходиш:
Скаржилися молодиці, що ти шкоду робиш.
— Ох, робив я, моя матко, і буду робити:
Було мене, моя матко, у сім літ оженити.
— Ой я ж тебе, мой синочку, дай не боронила;
Було тобі оженитись, скоро я родила.

Поділитись сторінкою: