| |
Далеко, нелегко, ти в моїх думках...
Відчуєш цю силу — все в твоїх руках!..
Приспів:
Як би я хотів, щоб ти була щасливою,
Навіть, коли ти сама на сам із зливою!..
Як би я хотів, щоб ти світилася,
Навіть, коли сонце в ніч згубилося!..
Як би я хотів побути зараз там, де
Поглядом очей ти пробиваєш дамби
Тих дев'ятьох мурів, що писав нам Данте,
Поцілунок перед сном важливіший за штампи!
Ти ніби в темряві мій вектор,
І хай лукавий світ,
Ти — найправдивіший детектор.
Ти мою чорну полосу зафарбувала в темну,
Твої німі гудки вже стали моїм саундтреком.
Далеко, нелегко, ти в моїх думках...
Приспів.
Та ти обіцяй мені, пронести
Те кохання до нестями, що мали ми,
Бо таке ніхто не стяне, як не крути,
А між нашими містами змило мости...
Та, як ти не плануй, долі
Чхати на твої плани,
Та будувати дім, крім нас,
Там ніхто не стане.
Там буде дути вітер,
Він квіти несе степами.
Жити буду скільки,
Навіки буду з думками!..
Приспів.
Як би я хотів!.. Як би я хотів!.. Поділитись сторінкою: 
| |
