Жінка, як жінка

Жінка, як жінка - бурштинова осінь -
Пахне туманами і полином,
Має руде ластовиння на носі,
Тістечка любить з солодким вином...

Жінка, як жінка - терпка й гонорова,
Носить коралі і сукні легкі,
Коси хвилясті і з вигином брови,
Очі вологі й зап'ястя тонкі...

Жінка, як жінка... То схлипне дощами,
То затанцює із вереснем вальс,
То заспіває тужливо з вітрами,
Душі бентежить вона раз-у-раз...

Жінка, як жінка - зваблива й чарівна,
Листя у косах і зорі в очах,
Мов золотава прекрасна царівна,
В білих туманах і тихих дощах...

Поділитись сторінкою: