| |
Я відчуваю, шо живий поки поруч з тобою,
Я подарую, хай цвіте про мене каланхое.
На дворі вже темніє, пізно, твоє намисто
Навмисно чекаю тебе, як кораблі море...
Вона горіла на фоні інших з бокалом рому,
Вона хотіла із ним лишитись, не йти додому,
Руки під одяг, сьогодні згодна,
Акценти зміщено - синкопа.
Приспів:
Тобі більше не треба мене чекати, я лишусь
Та завтра назавжди поїду і не напишу...
Навколо білий шум, в кімнаті нас двоє,
Мене нагадає сумне каланхое...
Більше не треба мене чекати, я лишусь
Та завтра назавжди поїду і не напишу...
Навколо білий шум, в кімнаті нас двоє,
Мене нагадає сумне каланхое...
Досить, я сам, якщо ти проти - я завжди за,
На твої плечі опускається місяця сяйво,
Ми не повернемось назад, я тобі казав:
Весняний сад, сам на сам, це все, що ми маємо...
Я вже хитаюся та ледь стою,
В руках тримаю твоє каланхое,
Падали сльози, що ж ми накоїли?..
Вона горіла на фоні інших з бокалом рому,
Вона хотіла із ним лишитись, не йти додому...
Руки під одяг, сьогодні згодна, акценти зміщено...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
