| |
Не треба мені світла, коли ти світиш,
Моє проміння - ти, ведеш мене у пітьмі!..
Ти — моє світло, я — твоє небо!
Це все, що нам сьогодні з тобою треба!
Немає гіршої хвороби, ніж розлука,
Свербить, лоскоче, по ночах —
Тантала муки...
Ти заховай в свої обійми, мужні руки,
І я нарешті знов вдихну на повні груди!..
Приспів:
Не треба мені світла, коли ти світиш,
Моє проміння - ти, ведеш мене у пітьмі!..
Ти — моє світло, я — твоє небо!
Це все, що нам сьогодні з тобою треба!
Не треба світла, коли ти світиш,
Так віддано щодня собою грієш!..
Ти — світло моє, я — небо твоє!
Лише тут і тепер — це все, що є!
І знов торкнусь твоїх очей, і на вустах
Засяють променем блакитні небеса!..
Я обійматиму тебе в своїх руках,
Вдихай, вдихай все глибше відчувай — це я!..
Приспів.
Тримати тебе на руках — це найкраще,
Що я відчував за тридцять років життя!..
Без тебе ніяк, немає биття,
Ти як мій павербанк, джерело буття!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
