| |
Гримнув грім, затряслась земля,
Йде знов війною московська орда.
Насильство, розруха, грабіжництво
Й смерть там, де з'явилася літера зет.
Але повстала Україна моя,
Збудилась в народі до волі жага,
Козацького роду повстали сини,
В строю за свободу нові козаки!
Приспів:
Щит до щита! Меч до меча!
Плече до плеча! Крило до крила!
Стає на бій добро проти зла!
Тримає стрій Україна моя!
І встали на бій у священний цей стрій
Хлопці й дівчата, нації цвіт,
Вчитель і лікар, хлібороб й музикант
Взяли до рук кулемет-автомат!
Встали на бій Святослава сини,
Тарасові внуки, Богдана брати,
Для кожного з них це священна війна
В єдинім строю об'єднала серця!
Приспів.
І тягнеться стрій цей в глибокі тили,
Весь люд український стає до борні.
Стоїть у строю маленьке дитя,
Яке пише лист до захисника.
І мати, що ночі проводить без сну
В молитві за сина, - вона у строю.
На нашій землі дух свободи не вмер,
Стоїть у строю народ-волонтер!
Приспів.
А там десь далеко, ген-ген, в небесах
Оселя героїв, що бились за нас,
Вірні повстанці, сміливі стрільці,
Славне козацтво і вої Русі!
І пісня кобзарська скликає на бій
Героїв минулих далеких віків,
За перемогу і волю святу
Стоять вони з нами в небеснім строю!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
