Пущу коня, ой, на яр, на долину

Пущу коня, ой,
На яр, на долину,
Й а, ой, а сам ляжу
А й спати на часину.

Не спав козак, ой,
Ні час, ні годину,
А, ой, да прийшла к йому
А й молода дівчина.

Та й сорвала а в полі
Травиченьку,
Та, ой, да як вдарила
Та й парня й по личеньку.

Вставай, козак,
А й годі тобі спати,
А, ой, да й наїхали
А й рядові солдати.

Хотять вони
А й тебе зарубати,
А, ой, да хотять вони
А й твого й коня взяти.

Поділитись сторінкою: