Божоле

Привітально торкнешся ти крис капелюха,
І кав'ярні тепло зніме з мене пальто.
Ми притишимо звуки, сповільнимо рухи:
Цього вечора в нас не відніме ніхто.

Приспів:
А хвилинки біжать, прудконогі і босі,
А година поважно, мов пані, іде.
За дверима кав'ярні лишилася осінь,
А у наших бокалах – вино молоде.

Ми помовчимо вдвох... Бо про що говорити?
Всі слова – лиш обкладинки наших думок.
В нас дорослі уже ненароджені діти,
А вина у бокалі – останній ковток.

Приспів.

Наливає тепло в наші спогади осінь,
Тільки душу не здатне зігріти воно.
І стоїть божоле, не пригублене й досі, -
Молоде і не наше осіннє вино.

Приспів.

Поділитись сторінкою: