| |
А ти мені тоді носив тюльпани,
Робив дурниці п'яним,
Але під ковдрою грілись ногами...
А я б тобі зараз в очі не глянув,
Бо там - суцільний фатум,
Прихований густим туманом...
А ти тоді сидів за фортепіано,
До біса грав погано повз нотні стани...
А я тоді блукав містами,
Блукав нерідними вустами,
Коли згадав востаннє...
Приспів:
Буде нам легше, якщо
Стерти з пам'яті наше кіно!..
Хай на серці залишиться шов,
Бо я пішла і ти пішов!..
Буде нам легше, якщо
Недопитим лишити вино...
Хай на серці загоїться шов,
Бо ти пішла і я пішов!..
А ти в мені тоді впізнав свій почерк
І подих мій на дотик,
Що обпікав і з розуму зводив...
А я тоді стояв в під'їзді босим,
Хотів сказати: Досить!..
Та знову все відклав на потім...
А ти в мені тоді знайшла свій спокій,
Як теплий день у жовтні,
Не такий, як жодні...
Краще б ти не був для мене гостем,
Неначе лезом гострим,
Ти по серцю вдосталь...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
