Чого очі зажурились

Чого очі зажурились
Та й не бачать діла.
Я б до тебе, мій миленький,
Зозулей летіла.

Я б до тебе, мій миленький,
Зозулей летіла.
Закувала б у садочку,      |
На віконце б сіла.         | (2)

Закувала б у садочку,
Ще й довго б кувала.
Я би тобі, мій миленький,  |
Літа рахувала.             | (2)

Чого очі зажурились,
Залились сльозою?..
Не втішайтесь, воріженьки, |
Моєю судьбою.              | (2)

А я собі свою долю
Сама накувала.
Полюбила тебе вірно,       |
Зозулею стала...           | (2)

Поділитись сторінкою: