| |
Я пам'ятаю кожне твоє слово,
Яке ти мені казав,
Коли йшов на війну.
Ти обіцяв, зустрінемося знову,
Та свобода завжди має ціну!..
І я лежу під ковдрою сама,
Кричати хочу, та немов німа...
Того, що було, вже давно нема,
Минула осінь, настає зима...
Приспів:
Вночі душа оголена,
Немов ті мечі,
Що роз'єднали нас,
І птах на твоїм плечі...
Уночі... Вночі потоне світло
У розталій свічі,
І я знайду тебе в сльозах
У своїм плачі уночі!..
Я прокидаюсь знов посеред ночі
Заплакана, бо ти мені явився уночі,
Дивився як останній раз у очі,
Своє серце залишив на війні...
І я лежу під ковдрою сама,
Кричати хочу, та немов німа...
Того, що було, вже давно нема,
Минула осінь, настає зима...
Приспів.
І я лежу під ковдрою сама,
Кричати хочу, та немов німа...
Того, що було, вже давно нема,
Минула осінь, настає зима...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
