|
Привіт, старий, ти кльово виглядаєш.
Я гордий, шо давно вже так і добре тебе знаю.
Ми знов зустрілись, веди мене на каву
Як 20 років тому, де костел на Привокзальній.
Сімка вниз, на Погулянку повертає,
Дзеленькає сердито, бо все часу немає,
Ну, а площа Ринок спати не лягає,
Історії збирає і розповідає...
Приспів:
То є Львів, мій колєґа, про нього різне кажуть:
Приезжим из востока Криївку тут покажуть.
То є Львів, моє місто, не з простого тіста,
Ліплений роками – друзями й ворогами.
То є Львів старенький, мудрий, сивий дядько,
Кожному залишить кавалочок на згадку.
То є Львів "Бонжорно!", Неаполь і Ліворно,
По-галицьки говорять, наші в них погоду роблять.
Водили дворами нас восени, обираю заблукати просто,
Гарні в Лісотесі такі сади, оминаю пари в універі,
В Львові ми гуляли, хоча і вже пора вечора,
В центрі всі кути співучі, мене пам'ятає досі Опера.
Як ти там в комендантський час дрімучий?..
Двійка - мій трамвай, квиток знайдеться,
На пустих кріслах компост зійдеться.
А зимою Площа Ринок зветься,
Наша казка від львівського митця!
Приспів.
То є Львів!.. Поділитись сторінкою:
| |