| |
Приспів:
Я на сотому поверсі
Заховаюсь від усіх,
Щоб не чути голосів,
Що ти - мій гріх!..
Я на сотому поверсі
Заховаюсь від усіх...
Мабуть, то невдалий збіг,
Що ти - мій смертельний гріх...
Ми, ніби два баласти,
Я гадала як не впасти,
Вмикала щоночі підкасти,
Шукаючи висновку мокрих очей...
Не вистачало злості,
Бо ти - той невивчений простір,
Який кожен ранок о шостій
Йде не зачиняючи власних дверей...
А я!.. Якщо я збожеволію, бо твоя...
Приспів.
Твоя тінь - сто моїх падінь,
То є приз за пережитих
Тисячі болінь...
Якби я, мамо, знала,
Попросилась би навічно.
Я тебе загадала на листку
Каліграфічно, давно переписала
Б всі закони канонічні
Ще в минулому січні...
Я!.. Якщо я збожеволію, бо твоя
Приспів.
Я на сотому поверсі... Поділитись сторінкою: 
| |
