| |
Кажуть, наші люди всюди,
Та обійшовши всі усюди,
Я все ніяк не можу
Погодитись із цим.
То може треба бути малим,
А може й не треба,
Бо то дитяча потреба,
Бути почутим, не бути забутим,
Мати малесенький кутик
Або свою теплу ватру,
Хай і не таку багату,
Та близьку тобі по духу!
Приспів:
Бережи своїх людей!
Бережи своїх людей!
Бережи своїх людей,
Бо їх і так замало
В цьому світі!..
Бережи своїх людей!
Бережи своїх людей!
Бережи своїх людей,
Нелегко їх зустріти!..
Віднайдеш там, де їх
Ніколи не чекаєш.
Забудеш про турботи,
Місце своє пізнаєш.
Та, зустрівши один раз,
Нащо їх губити?
Знаходять задля того
Аби берегти!
Приспів.
He чекай зустрічі,
Вдалого моменту,
Чи наступного життя.
Пиши, дзвони, збирайся,
Їдь, схопивши речі.
Усі слова доречні,
Невагомі лиш несказані слова.
Щоб потім не боліла голова,
Чи навіть серце,
Воно до своїх все ще рветься.
Вони поруч з тобою,
3 довірою святою,
Забудь про пошук кращих,
Бережи своїх!
Приспів. (2) Поділитись сторінкою: 
| |
