| |
Вибач, дорога, так пізно набираю...
Але, що робити з цим мені, не знаю...
Закохалася у його темні очі,
Знов пишу пісень сумних посеред ночі...
Вибач, дорога, та так у грудях тисне!..
Що, поганий вигляд? Знаю! Не навмисно...
Просто так за ним сумую сильно-сильно,
І я тепер така стабільно нестабільна...
Приспів:
А мені б за ним, а мені б за ним
Заховатися, як у сірий дим...
І назад ніколи вже не повертатись!
Боже! Як могла так сильно закохатись?..
А мені б за ним, а мені б за ним,
Інших не існує - тільки він один!..
Не рятуй мене! Мені не врятуватись!
Боже! Як могла так сильно закохатись?..
Вибач, дорога, що знов посеред ночі..
Закриваю очі - бачу його очі!..
Я за ним іду від краю і до краю,
Там сама в собі до попелу згораю!..
Вибач, дорога, мені б його забути...
Час, де ми чужі, назад би повернути,
Де немає слів і спогадів далеких!..
І чому в коханні все завжди нелегко?..
Приспів.
Вибач, дорога, що знов посеред ночі...
Ти не спиш, але палають мої очі
Від гарячих сліз і спогадів далеких...
І чому в коханні все завжди нелегко?..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
