| |
В рай садів, в квітучій павіті
Серенади солов'їв,
Не ревнуй мене до пам'яті,
До моїх рожевих снів...
Не ревнуй, нема в тім рації,
Все минуло і давно,
Ну, а сни - лиш декорації
Недознятого кіно...
Приспів:
Все це мило, любий, з погляду
Віртуальних почуттів,
Не ревнуй мене до спогаду,
До минулих відчуттів...
Вже за далями прозорими
Мрій наївних журавлі,
І печаль гіркими зорями
Тихо скапує в імлі...
Про минуле промайнуле ще -
Так писатиму й не раз,
Та люблю тебе одного лиш,
І не треба зайвих фраз...
Полум'яно-м'ятний п'ю настій
Вересневих вечорів,
Не ревнуй мене до юності
Й до травневої зорі!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
