Київ (осіння). Знову вечір

Знову вечір, він своїми крилами
Замітає все навкруги.
Я шукаю від себе втечі            |
І не можу її знайти...            | (2)

Ясно сяє місяць над Києвом,
Я піду на Андріїв узвіз.
Милий янголе, чи ти впізнаєш,     |
Коли з неба поглянеш униз?        | (2)

Приспів:
Осінь іде по землі,
Осінь сидить за столом,
Осінь над містом летить,
Осінь приспала Дніпро...

Я згадаю Почайну й Смородину,
І Глибочицю, й Либідь, мов сни.
Ніч асфальтові брили зриває -     |
І я бачу як хвилями грають вони!  | (2)

І розказані давні казки твої
Я навік збережу у душі,
Ми назавжди з тобою пов'язані,    |
Бо живу лише світлим сумом твоїм! | (2)

Приспів.

Поділитись сторінкою: