| |
Набирай мене, коли лягаєш спати,
Коли темно на вулиці і пусто в кімнаті,
Коли слів багато чи не наздогнати,
Коли не набрати мене б не змогла ти...
Набирай мене, ніби воду в долоні,
Коли запульсує у серці і в скроні,
Коли наступають холодні й безсонні,
Коли на пероні ти на Оболоні...
Приспів:
Поки вітер шумить у високій траві, |
Ти надлисай мені голосові!.. |
Крізь темний ліс, що стоіть навколо, |
Я буду чути твій рідний голос!.. | (2)
Розкажи мені неквапно, по волі,
Як сніг тобі падають прямо в долоні,
Як сонце чекає тебе на порозі,
Як вітер торкається твого волосся...
Розкажи про все важливе й не дуже,
Про те, що турбує, до чого байдуже...
Про місяць і зорі, про хвилі у морі,
Я слухаю кожну із твоїх історій!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
