| |
Я знов іду в сни мого дитинства,
І згадую свій батьківський поріг,
Де усміхались очі материнські,
Коли вертався я з своїх доріг...
Приспів:
Моя матусю, рідна моя мамо,
Пробач мені за рідкість ніжних слів...
Пробач за те, що посивіла рано...
Пробач, що я це пізно зрозумів...
Мої дороги різні, наче долі,
Переплелись в них смуток і любов...
Волошки синьо розцвітають в полі,
Щасти мені до тебе, мамо, знов!
Приспів.
Я знов прийшов у сни мого дитинства,
Що промайнуло наче дивний сон...
За недоспані ночі материнські
Я низько кланяюсь тобі чолом!
Приспів.
Пробач, що я це пізно зрозумів...
Пробач, що я це пізно зрозумів...
Пробач, що я це пізно зрозумів... Поділитись сторінкою: 
| |
