Душа

Що ж ти все мовчиш, впавши у бур'ян,
Сплетена в вузли, згублена як сон?
На три сторони, мариво обман,
А четверта ти, з Богом пополам.
На краю зі снів, на краю думок
Манить і зове лукавий пророк.
Тільки там внизу правди не знайти.
Зранку падав сніг і сховав сліди.

Приспів:
Душа летить
Променем з вікна,
З вірою в граніт
Летить!.. Летить!..
Надламав крила...
Високо зійшла...
Впала і нема...

Розцвіте бур'ян, та не дасть плодів.
Стежки павутин розв'язали сіль.
І покинув дім, вийшла із дзеркал.
Піднялась ще раз, скинувши крила,
Тихо в даль пішла...

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: